Перша світова війна: найважливіші події, дати, персоналії

Чи може одна куля змінити хід історії? Саме це сталося влітку 1914 року, коли вбивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда у Сараєві стало приводом до початку масштабного конфлікту — Першої світової війни. Цей збройний вибух перетворив Європу на суцільне поле бою, втягнув у себе понад 30 країн і змінив світ назавжди.

Коли у серпні 1914 року розпочалася Перша світова війна, українці були змушені воювати не за власну державу, а за інтереси імперій, до складу яких входили їхні землі. Попри це, саме Перша світова стала поштовхом до політичного пробудження українського народу та боротьби за незалежність.

Чому почалася Перша світова війна?

Першу світову війну спричинив цілий комплекс причин, які накопичувалися роками. Однією іскрою стало вбивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда 28 червня 1914 року в Сараєві. Але конфлікт розгорівся так швидко саме тому, що світ на той час уже був наче «порохова бочка».

По-перше, європейські країни змагалися за вплив у світі. Великі імперії, як-от Велика Британія, Франція, Німеччина, Австро-Угорщина та Росія, хотіли більше колоній, територій і ресурсів. Це створювало постійне напруження між ними.

По-друге, існували військові союзи, які обіцяли підтримку одне одному в разі війни. Наприклад, утворилися два великі табори: Антанта (Франція, Росія, Велика Британія) та Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія). Через ці союзи локальний конфлікт між Сербією та Австро-Угорщиною швидко перетворився на світову війну.

Ще одним фактором був націоналізм. У багатьох країнах люди хотіли незалежності або розширення своєї держави. Особливо напруженою була ситуація на Балканах, де мешкали різні народи, кожен з яких прагнув мати свою державу.

Також варто згадати про гонку озброєнь. Європейські країни активно нарощували війська та флот, готуючись до можливого конфлікту. Це лише підживлювало страхи й бажання діяти на випередження.

28 червня 1914 року в Сараєво сербський націоналіст Гаврило Принцип скоює вбивство австро-угорського ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружини.

28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголошує війну Сербії, спрацьовує ефект доміно: Росія підтримує Сербію, Німеччина підтримує Австро-Угорщину, Франція підтримує Росію.

Німеччина нападає на Францію через Бельгію, Велика Британія вступає у війну, захищаючи нейтралітет Бельгії. За кілька тижнів у війну втягуються всі великі держави. Починається Перша світова війна.

На зображенні: Затримання Гаврила Принципа у Сараєві. Cr.: Wikipedia.

Хто з ким воював під час Першої світової війни?

У Першій світовій війні брали участь десятки країн, але все почалося з двох великих військових блоків:

• Антанта: Франція, Російська імперія та Велика Британія. Згодом до них приєдналися Італія, США, Японія та багато інших країн.

• Троїстий союз: спочатку Німеччина, Австро-Угорщина й Італія. Але Італія згодом перейшла на бік Антанти, і на зміну їй прийшла Османська імперія (сучасна Туреччина) та Болгарія.

Війна охопила не тільки Європу, а й колонії в Африці, Азії, на Близькому Сході. Саме тому вона і стала «світовою» — бо охопила увесь світ.

Українці ж опинилися по обидва боки фронту. Схід України — під владою Російської імперії, захід України (Галичина, Буковина, Закарпаття) — під Австро-Угорщиною. Війна розділила сім’ї: брати воювали у різних арміях, іноді — один проти одного.

Хід Першої світової війни: головні події та битви

Війна тривала з 1914 до 1918 року. Умовно її поділяють на кілька етапів:

• 1914 рік — швидкий наступ Німеччини на Францію (через Бельгію), який зупинено в битві на Марні.

• 1915-1916 роки — позиційна, окопна війна. Верденська битва та битва на Соммі стали символами жорстокості: сотні тисяч загиблих за кілька кілометрів території.

• 1917 рік — Російська революція, Росія виходить з війни. США вступають на бік Антанти.

• 1918 рік — Німеччина виснажена. 11 листопада підписано Комп’єнське перемир’я — війна закінчилася.

На зображенні: Учасники Першої світової війни. Cr.: Thomashwang.

Найважливіші події на українських землях

Україна стала ареною кровопролитних битв між арміями двох імперій.

Галицька битва (серпень-вересень 1914):

• Російська армія здобула перемогу, захопивши Галичину та Буковину.

• Встановлено російський окупаційний режим. Створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

• Розпочалися масові репресії: заборона українських організацій, переслідування священників УГКЦ та лідерів громадської думки.

Горлицький прорив (травень 1915):

• Німецько-австрійські війська прорвали російський фронт біля міст Горлице та Громник.

• Росія відступила з Галичини — генерал-губернаторство було ліквідоване.

• Австро-Угорщина повернула під свій контроль Польщу, Литву, Буковину, Східну Галичину, частину Латвії та Білорусі, п’ять повітів Волині.

Брусиловський прорив (червень 1916):

• Потужний наступ росіян на Волинському та Галицькому фронтах.

• Російська армія досягла значного успіху, але не змогла його закріпити.

• Війна на цьому етапі перейшла на стадію виснаження.

• Лінія фронту залишилась незмінною до літа 1917 року.

Що хотіли великі імперії від України?

Російська імперія:

• прагнула приєднати Західну Україну до «єдиної і неділимої» Росії;

• забороняла українську мову, переслідувала священників та діячів культури, посилювала русифікацію українців;

• створила Галицько-Буковинське генерал-губернаторство зі столицею у Львові.

Австро-Угорщина:

• підтримувала ідею української автономії (як буфера між нею і Росією);

• сприяла створенню Легіону Українських січових стрільців;

• дозволяла діяльність українських політичних організацій.

Німеччина:

• бачила в Україні джерело ресурсів (хліб, вугілля, залізо);

• планувала перетворити Україну на союзну державу;

• хотіла взяти територію України під протекторат (це частково реалізувалося у 1918 році).

На зображенні: Україна в роки Першої світової війни.

Український політичний вибір

• Головна українська рада (ГУР)

Створена у Львові в серпні 1914 року. Підтримала Австро-Угорщину з надією на автономію. Лідер — Кость Левицький.

Кость Левицький (1859-1941) — адвокат, провідний діяч галицького національного руху, перший голова уряду ЗУНР. Автор багатьох правових ініціатив на користь українців.

• Союз визволення України (СВУ)

Заснований у Відні українцями з Наддніпрянщини. Виступав за незалежність України за підтримки Центральних держав. Один із засновників — Дмитро Донцов.

Дмитро Донцов (1883–1973) — ідеолог українського націоналізму, публіцист, один із засновників СВУ. Пізніше став провідним теоретиком ідеї сильної української нації.

• Товариство українських поступовців (ТУП)

Діяло на підросійських землях. Не підтримувала жодну сторону у війні, виступало проти репресій українців та за політичні зміни в Росії, які б дали Україні автономію.

Українські січові стрільці: воїни, які воювали за майбутнє

УСС — перше організоване українське військове формування ХХ століття, створене за ініціативи ГУР. Добровольці воювали на боці Австро-Угорщини, мріючи про власну державу.

Найвідоміші битви:

• Ужоцький перевал (1914) — перше бойове хрещення, стрільці затримали наступ росіян у Карпатах.

• Гора Маківка (1915) — жорстокий бій, що став легендарним прикладом стрілецького героїзму.

• Гора Лисоня (1916) — одна з найтрагічніших битв УСС. Втрати були величезні, але бойовий дух залишився незламним. Полк УСС опинився в оточенні, 150 стрільців та старшин полягли у бою, близько 1000 потрапили у полон. Залишки полку було відведено в тил.

Як закінчилася Перша світова війна?

Війна тривала понад чотири роки. До 1918 року більшість країн-учасниць була виснажена. Чотири роки боїв, спустошені склади, змучені солдати, порожні бюджети — країни воювали на останньому подиху.

Перелом стався тоді, коли одна за одною почали здаватися союзниці Німеччини: Болгарія, Османська імперія, Австро-Угорщина. У Німеччині спалахнули повстання, народ був знесилений і обурений. Імператор Вільгельм ІІ зрікся престолу та втік до Нідерландів. Імперія, яка починала війну з гонором, завершувала її в хаосі та безвладді.

11 листопада 1918 року у французькому містечку Комп’єн було підписано перемир’я. У зазначений час, об 11 годині ранку, на фронті запанувала тиша. 

Формально війна закінчилася трохи згодом — у 1919 році, коли переможці зібралися у Версалі. Там був підписаний документ, що увійшов в історію як Версальський мирний договір. За його умовами Німеччина визнавалася винною за розпалювання війни, адже саме Німеччина:

1. Активно підтримувала Австро-Угорщину. Коли Відень сумнівався, чи варто нападати на Сербію, Німеччина надала їм «карт-бланш» і необмежену підтримку. Це підштовхнуло Австро-Угорщину до агресії.

2. Першою оголосила війну Росії і Франції, першою порушила нейтралітет Бельгії, фактично перетворивши локальний конфлікт на загальноєвропейський.

3. Мала план війни (план Шліффена), який був готовий заздалегідь. Це був не захист, а напад — ідея «блискавично розбити Францію, а потім кинути всі сили проти Росії».

Саме тому Німеччину змусили платити колосальні репарації, скоротити армію до мінімуму, заборонили мати флот, авіацію та танки. Багато німців сприйняли це як національне приниження, і зерна майбутньої помсти вже почали проростати.

Проте в тому ж договорі було й щось нове: створення Ліги Націй — першої міжнародної спроби запобігти війнам у майбутньому. Це був крок до миру, але, як покаже історія, недостатній.

На зображенні: Підписання договору про перемир’я, що стало кінцем Першої світової війни. Cr.: Dpa Picture-Alliance.

Наслідки Першої світової війни

Після війни зникли з мапи одразу чотири великі імперії: Російська, Австро-Угорська, Османська та Німецька. На їхніх руїнах виросли нові держави — Польща, Чехословаччина, Югославія. Україна теж намагалася вибороти незалежність: виникли Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). І хоча ці держави проіснували недовго, саме з них почалася сучасна історія незалежної України.

Перша світова війна забрала життя понад 10 мільйонів солдатів і близько 7 мільйонів цивільних. Ще десятки мільйонів були поранені, зокрема з ампутаціями, сліпотою чи хімічними опіками. Багато хто не зміг повернутися до нормального життя через психологічні травми.

Перша світова війна змінила уявлення про жахи бойових дій. Це була перша «технічна» війна, де головну роль відігравали кулемети, артилерія, отруйні гази та танки. Солдати роками жили в окопах, у болоті, холоді та страху. Цивільне населення страждало від голоду, руйнувань і мобілізації чоловіків. Жінки масово йшли на заводи й у лікарні — це змінило роль жінки в суспільстві на десятиліття вперед.

Перша світова війна принесла українському народу величезні страждання: сотні тисяч мобілізованих, зруйновані села, депортації, репресії. Але водночас ця війна зруйнувала імперські бар'єри й відкрила шлях до незалежності.

Отже, любі читачі, з цієї розповіді ми можемо зробити висновок, що у наш час знати історію — дуже важливо, адже вона вчить нас розуміти причини подій, які формують сучасність. Війни, революції, угоди й помилки минулого — усе це створило той світ, у якому ми живемо сьогодні.

Знання історії допомагає помічати, як мова ненависті переростає у конфлікт, як пропаганда затьмарює правду, як байдужість може коштувати людських життів. Це не просто хронологія дат — це досвід людства, за який заплачено дорогою ціною.

Знання історії дає змогу не лише краще орієнтуватися в сьогоденні, а й відповідальніше будувати майбутнє.