Серце: його будова, робота та функції
Серце — один з найважливіших органів нашого тіла. Воно безперервно скорочується, спрямовує кров судинами та змінює швидкість роботи відповідно до потреб організму. Під час фізичного навантаження серцебиття пришвидшується, щоб м’язи отримували більше кисню, а у стані спокою серце працює повільніше.
Завдяки вивченню будови серця ви зрозумієте, як відбувається кровообіг, чому кров рухається лише в одному напрямку та чим відрізняються велике й мале кола кровообігу. Про це ми й поговоримо у цій статті.
Що таке серце?
Серце — це порожнистий м’язовий орган кровоносної системи, який ритмічно скорочується та забезпечує рух крові судинами. За розміром воно приблизно відповідає стисненому кулаку людини.
Серце розташоване у грудній порожнині між легенями, позаду груднини. Більша його частина міститься ліворуч від серединної лінії тіла. Орган лежить не вертикально: його ширша верхня частина називається основою, а звужена нижня — верхівкою.
Робота серця необхідна для постачання клітинам кисню та поживних речовин. Водночас кров переносить від тканин вуглекислий газ і продукти обміну. Тому серце є центральною ланкою системи кровообігу.
Будова серця
Серце людини складається з правої та лівої половин, розділених перегородкою. Кожна половина має передсердя і шлуночок. Така будова дає змогу розмежувати кров, насичену киснем, і кров, у якій його вміст нижчий.
Стінка серця утворена трьома основними шарами:
ендокардом — тонкою внутрішньою оболонкою, яка вистилає камери;
міокардом — середнім м’язовим шаром, що забезпечує скорочення;
епікардом — зовнішнім шаром стінки серця.
Зовні орган оточує перикард — навколосерцева сумка. Між її листками є невелика кількість рідини, яка зменшує тертя під час скорочень.

Зовнішня будова серця
Зовні серце має конусоподібну форму. На його поверхні помітні борозни, у яких проходять коронарні, або вінцеві, судини. Вони постачають кисень і поживні речовини самому міокарду.
З основи серця виходять або до неї входять великі кровоносні судини:
аорта;
легеневий стовбур;
верхня та нижня порожнисті вени;
легеневі вени.
Аорта відводить кров від лівого шлуночка до органів. Легеневий стовбур спрямовує її від правого шлуночка до легень. Порожнисті вени приносять кров із тіла до правого передсердя, а легеневі — від легень до лівого.
Внутрішня будова серця
Усередині серце поділене на чотири камери:
1. праве передсердя;
2. правий шлуночок;
3. ліве передсердя;
4. лівий шлуночок.
Передсердя приймають кров, яка надходить до серця, а шлуночки виштовхують її в судини. Праві камери працюють із кров’ю, біднішою на кисень, і спрямовують її до легень. Ліві приймають насичену киснем кров із легень і перекачують її до органів.
Стінка лівого шлуночка значно товща за стінку правого. Це тому що лівий шлуночок має створювати достатній тиск, щоб проштовхнути кров по всьому організму, тоді як правий спрямовує її лише до легень.
Камери та клапани серця
Між камерами й великими судинами розташовані чотири клапани:
1. тристулковий — між правим передсердям і правим шлуночком;
2. мітральний (або двостулковий) — між лівим передсердям і лівим шлуночком;
3. клапан легеневого стовбура — між правим шлуночком і легеневим стовбуром;
4. аортальний — між лівим шлуночком та аортою.
Клапани відкриваються під дією різниці тиску та пропускають кров уперед. Потім вони закриваються, не дозволяючи їй повертатися. Отже, клапани забезпечують односторонній рух крові.

Як працює серце?
Серце працює автоматично завдяки провідній системі. Електричний імпульс виникає у синусно-передсердному вузлі, розташованому в правому передсерді. Звідти сигнал поширюється передсердями, а потім через інші елементи провідної системи досягає шлуночків.
Послідовне поширення імпульсу забезпечує узгоджену роботу камер: спочатку скорочуються передсердя, а після них — шлуночки. Частота серцевих скорочень змінюється під впливом нервової системи, гормонів, фізичного навантаження та емоційного стану.
Серцевий цикл: систола та діастола
Серцевий цикл — це сукупність процесів, які відбуваються від початку одного скорочення до початку наступного. Він охоплює систолу та діастолу:
1. Систола — період скорочення серцевого м’яза. Спочатку скорочуються передсердя та проштовхують кров у шлуночки. Потім скорочуються шлуночки: правий спрямовує кров у легеневий стовбур, а лівий — в аорту.
2. Діастола — період розслаблення. У цей час камери наповнюються новою порцією крові. Чергування систоли та діастоли дає міокарду можливість ритмічно працювати протягом усього життя.
Цікаво те, що звуки, які лікар чує через стетоскоп, пов’язані передусім із закриттям клапанів. Перший тон виникає під час закриття клапанів між передсердями та шлуночками, а другий — під час закриття клапанів аорти й легеневого стовбура.
Як серце перекачує кров
Шлях крові через серце можна подати як послідовність: органи тіла → порожнисті вени → праве передсердя → тристулковий клапан → правий шлуночок → клапан легеневого стовбура → легеневі артерії → легені.
У легенях кров віддає вуглекислий газ і насичується киснем. Після цього вона рухається далі: легені → легеневі вени → ліве передсердя → мітральний клапан → лівий шлуночок → аортальний клапан → аорта → органи тіла.
Запам’ятайте: артерії несуть кров від серця, а вени — до серця. Саме тому легеневі артерії містять кров з невисоким вмістом кисню, а легеневі вени — насичену киснем.

Основні функції серця
Головна функція серця — підтримання безперервного кровообігу. Завдяки його роботі кров:
доставляє кисень до клітин;
переносить поживні речовини;
відводить вуглекислий газ і продукти обміну;
транспортує гормони та інші біологічно активні речовини;
бере участь у підтриманні температури тіла;
забезпечує переміщення клітин і речовин імунної системи;
підтримує необхідний тиск крові в судинах.
Також серце пристосовує інтенсивність роботи до потреб організму. До прикладу, під час бігу або іншого навантаження м’язам потрібно більше кисню, тому частота і сила серцевих скорочень збільшуються.
Вивчаючи цей матеріал з репетитором біології, ви зможете досконало розібратися у темі, простеживши весь шлях крові та зрозумівши взаємозв’язок між будовою і функціями серця.
Кровообіг людини: велике та мале кола
Кровоносна система людини має два кола кровообігу.
Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку. З нього кров надходить в аорту, артерії, артеріоли та капіляри органів. У тканинах вона віддає кисень, отримує вуглекислий газ і через вени повертається до правого передсердя. Отже: лівий шлуночок → органи тіла → праве передсердя.
Мале (або легеневе) коло кровообігу починається в правому шлуночку. Кров рухається легеневими артеріями до легень, де відбувається газообмін. Потім легеневими венами вона повертається до лівого передсердя. Отже: правий шлуночок → легені → ліве передсердя.
Обидва кола працюють одночасно й утворюють єдину замкнену систему. Розуміння цієї схеми особливо важливе під час підготовки до НМТ з біології, адже в тестах можуть перевіряти послідовність руху крові, назви камер, клапанів і судин.
Цікаві факти про серце
1. Серце дорослої людини має приблизно співмірний із її кулаком розмір.
2. У стані спокою нормальна частота серцевих скорочень у більшості дорослих становить приблизно 60–100 ударів за хвилину.
3. У середньому серце скорочується 100 тисяч разів на добу.
4. Власна провідна система дозволяє серцю самостійно створювати й поширювати електричні імпульси.
5. Ліва і права половини серця перекачують однаковий об’єм крові, хоча працюють під різним тиском.
6. Найтовстіший міокард має лівий шлуночок, оскільки саме він виштовхує кров у велике коло кровообігу.
7. Серцевий м’яз також потребує постійного живлення. Кров надходить до нього через коронарні судини.
8. Звук серцебиття спричиняють не удари серця об грудну клітку, а процеси, пов’язані із закриттям клапанів і рухом крові.