Усі займенники в італійській мові (Pronomi)

Займенники в італійській мові допомагають нам уникати повторів у мовленні, лексично збагачують речення і дозволяють нам звучати максимально природно.

У цій статті ми розберемо всі основні типи італійських займенників, а також наведемо приклади, які часто використовуються у живому спілкуванні.

Займенники італійською: просте визначення з прикладами

Займенники (pronomi) — це слова, які замінюють іменники або вказують на них, не називаючи прямо.

Наприклад:

• Sofia è stanca. → Lei è stanca.

• Софія втомлена. → Вона втомлена.

Тут «lei» замінює «Sofia».

• Ho un libro. → Lo leggo.

• У мене є книга. → Я її читаю.

Тут «lo» замінює «un libro».

• Parlo con Luca. → Gli parlo.

• Я розмовляю з Лукою → Я розмовляю з ним.

Тут «gli» замінює «Luca».

До речі, в італійській займенники часто стоять перед дієсловом. Це одна з ключових особливостей, до якої треба звикнути.

Види займенників в італійській мові

В італійській мові є кілька типів займенників, і кожен має свою роль:

1. особові (io, tu, lui…);

2. присвійні (mio, tuo…);

3. зворотні (mi, ti, si…);

4. займенники-додатки (lo, la, gli, le…).

Розгляньмо їх окремо.

Особові займенники в італійській мові

Особові займенники (pronomi personali) відповідають на питання «хто?».

io — я

tu — ти

lui — він

lei — вона

noi — ми

voi — ви

loro — вони

Приклади:

• Io studio italiano. — Я вчу італійську.

• Lei lavora molto. — Вона багато працює.

• Noi partiamo domani. — Ми виїжджаємо завтра.

В італійській мові займенник часто можна опускати, адже форма дієслова вже вказує на те, хто виконує дію. Наприклад: «Studio italiano» замість «Io studio italiano».

Присвійні займенники в італійській мові

Присвійні займенники (pronomi possessivi) показують, кому щось належить.

io — mio / mia / miei / mie

tu — tuo / tua / tuoi / tue

lui — suo / sua / suoi / sue

lei — suo / sua / suoi / sue

noi — nostro

voi — vostro

loro — loro

Приклади:

• Questo è il mio libro. — Це моя книга.

• La sua casa è grande. — Його / Її будинок великий.

• I miei amici arrivano. — Мої друзі приходять.

Присвійні займенники змінюються за родом і числом, як прикметники.

А також зверніть увагу, що в італійській мові майже завжди використовується артикль: il mio libro — моя книга, la tua macchina — твоя машина.

Зворотні займенники

Зворотні займенники (pronomi riflessivi) використовуються тоді, коли дія спрямована на самого себе.

io — mi

tu — ti

lui — si

lei — si

noi — ci

voi — vi

loro — si

Приклади:

• Ti vesti. — Ти одягаєшся.

• Si sveglia. — Він / Вона прокидається.

• Ci vediamo. — Ми бачимося.

Такі займенники завжди пов’язані зі зворотними дієсловами (lavarsi, vestirsi, svegliarsi тощо).

Прямі та непрямі додатки

Прямі додатки (complemento oggetto diretto) відповідають на питання «кого?» або «що?».

io — mi

tu — ti

lui — lo

lei — la

noi — ci

voi — vi

loro — li / le

Приклади:

• Vedo Maria. → La vedo. — Я бачу Марію. → Я її бачу.

• Compro il pane. → Lo compro. — Я купую хліб. → Я його купую.

Непрямі додатки (complemento indiretto) відповідають на питання «кому?».

io — mi

tu — ti

lui — gli

lei — le

noi — ci

voi — vi

loro — gli

Приклади:

• Parlo a Luca. → Gli parlo. — Я говорю Луці. → Я говорю йому.

• Scrivo a Maria. → Le scrivo. — Я пишу Марії. → Я пишу їй.

Запам’ятайте ключове правило:

Займенники-додатки в італійській мові зазвичай стоять перед дієсловом: Lo vedo, Gli parlo.

Але з інфінітивом вони можуть «приклеюватися» до кінця: Voglio vederlo, Devo parlargli.

Вказівні займенники

Вказівні займенники (pronomi dimostrativi) допомагають вказати на предмет або людину (ніби жестом у мовленні).

questo — цей (тут)

quello — той (там)

ciò — це (узагальнено, абстрактно)

Приклади:

• Questo è buono. — Це (тут) смачне.

• Quello è interessante. — Те (там) цікаве.

• Ciò è importante. — Це важливо.

Тобто questo — ближче до мовця, а quello — десь подалі (або вже не вперше згадане у розповіді).

• Prendo questo. — Я беру ось це.

• Preferisco quello. — Я віддаю перевагу тому.

Відносні займенники

Відносні займенники (pronomi relativi) з’єднують частини речення і замінюють слово, щоб уникнути повтору.

che — який / яка / які / що

cui — якому / якій / яким (після прийменників)

il quale / la quale — який / яка (більш формально)

Приклади:

• Il libro che leggo è interessante. — Книга, яку я читаю, цікава.

• La persona a cui parlo è gentile. — Людина, з якою я говорю, добра.

Найчастіше використовується саме che. А cui завжди ставиться після прийменника (a, di, con тощо).

Питальні займенники

Питальні займенники (pronomi interrogativi) використовуються для запитань.

chi — хто

che / che cosa — що

quale — який (використовується тоді, коли є вибір)

Приклади:

• Chi è? — Хто це?

• Che cosa fai? — Що ти робиш?

• Quale scegli? — Який ти обираєш?

Заперечні займенники

Заперечні займенники (pronomi negativi) використовуються для заперечення.

nessuno — ніхто

niente / nulla — ніщо

Приклади:

• Nessuno parla. — Ніхто не говорить.

• Non vedo niente. — Я нічого не бачу.

Зверніть увагу, що в італійській мові часто використовується подвійне заперечення (як і в українській):

• Non vedo niente. — Не бачу нічого.

• Non viene nessuno. — Ніхто не приходить.

Вживання займенників у повсякденному мовленні

Розгляньмо найтиповіші ситуації, які будуть вам корисними у живому спілкуванні:

1. Заміна вже відомого слова: — Hai il telefono? — Sì, lo ho.

2. Короткі відповіді: — Hai visto Maria? — Sì, la vedo.

3. Уникнення повторів: Parlo con Max → Gli parlo.

Також італійці часто використовують скорочення:

• Ce l’ho. — Я це маю.

• Non lo so. — Я цього не знаю.

• Te lo dico. — Я тобі це кажу.

Поширені помилки у вживанні для початківців

1. Пропуск займенника там, де він потрібен:

Неправильно: Parlo Luca.

Правильно: Parlo a Luca / Gli parlo.

2. Плутанина між прямими і непрямими додатками:

Неправильно: Lo parlo.

Правильно: Gli parlo.

3. Неправильне місце займенника:

Неправильно: Vedo lo.

Правильно: Lo vedo.

4. Ігнорування узгодження в присвійних займенниках:

Неправильно: Mio casa.

Правильно: La mia casa.

5. Уникання подвійного заперечення:

Неправильно: Vedo niente.

Правильно: Non vedo niente.

Важливо вивчати займенники поступово й одразу застосовувати їх на практиці. Переглядайте приклади, тренуйтеся у виконанні вправ і навчайтеся з репетитором з італійської мови. Індивідуальні курси італійської мови допоможуть вам опанувати мову структуровано, легко та у цікавий спосіб.