Усі жанри літератури: види та ознаки

Література — це відображення світогляду епохи, почуття й думки автора, які впливають на свідомість читача. Упродовж століть письменники та поети виробили різні форми подання своїх ідей, що згодом оформилися у чіткі літературні жанри. Вони допомагають класифікувати твори, зрозуміти їхню мету й особливості. У цій статті ми пропонуємо вам зануритися у світ літератури та розібратися, на які роди, жанри й види вона поділяється.

Що таке літературний жанр?

Літературний жанр — це історично сформований різновид художнього твору, який має свої сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання.

Завдяки жанрам ми можемо відрізнити роман від оповідання, а трагедію від комедії. Водночас з плином часу жанри мають властивість змінюватися та поєднуватися між собою, створюючи нові форми.

Які є жанри літератури?

У літературі традиційно виділяють три великі роди:

• епос;

• лірику;

• драму.

Усередині кожного роду існує ціла система жанрів — від коротких ліричних віршів до багатотомних романів чи складних драматичних п’єс.

Жанри художньої літератури

Художня література — це основа всіх жанрових форм. Вона спрямована не лише на інформування, а й на емоційний та естетичний вплив. Розгляньмо найпоширеніші жанри художньої літератури:

• Роман — великий прозовий твір із багатолінійним сюжетом і розгорнутими образами.

• Повість — середній за обсягом твір, що зазвичай має одну головну сюжетну лінію.

• Оповідання — короткий прозовий твір, зосереджений на одному епізоді чи події.

• Епос (поема, епопея) — великі твори, які змальовують долю народу чи героїв у широкому історичному контексті.

• Лірика (вірш, ода, елегія, сонет) — твори, що передають особисті переживання, емоції та думки.

• Драма (трагедія, комедія, драма у вузькому значенні) — п’єси для постановки на сцені, у яких розкривається конфлікт між героями.

Жанри античної літератури

Антична література стала основою для всієї європейської культури. У Давній Греції та Римі зародилися жанри, що живуть і сьогодні.

Греки першими систематизували літературні роди: епос, лірику й драму. Серед ключових жанрів античності:

• Епос — героїчні поеми («Іліада», «Одіссея» Гомера).

• Лірика — особисті вірші, пісні, гімни (Сапфо, Анакреонт).

• Драма — трагедії (Есхіл, Софокл, Евріпід), комедії (Арістофан).

• Ораторська проза — промови, які впливали на суспільство (Цицерон).

• Філософський діалог — поєднання літератури й філософії (Платон).

Ці жанри не лише відображали міфологію та вірування античності, а й формували канони краси, гармонії та стилю.

Жанри середньовічної літератури

Середньовічна література розвивалася в умовах панування церкви та феодальних відносин. Її жанри поєднували релігійні та світські мотиви:

• Гімни та житія святих — твори, що прославляли духовні ідеали.

• Проповіді — дидактичні тексти для виховання віруючих.

• Лицарський роман — історії про пригоди й подвиги лицарів.

• Хроніки — опис подій у хронологічному порядку.

• Містерії та міраклі — драматичні постановки на біблійні теми.

• Алегоричні поеми — твори з прихованим філософським чи моральним змістом.

Ці жанри відображали прагнення поєднати земне та небесне, а також підкреслювали значення християнських цінностей.

Жанри української літератури

Українська література має глибокі традиції, що формувалися протягом століть:

• Літописи — описи історичних подій («Повість минулих літ»).

• Дума та історична пісня — усна народна творчість про подвиги козаків.

• Балада — пісенно-поетичний жанр із драматичними сюжетами.

• Романтична поезія — твори про свободу, природу, особисті переживання (Т. Шевченко, Л. Українка).

• Роман і повість — реалістичні описи життя народу (І. Франко, Панас Мирний).

• Драматургія — твори про суспільні конфлікти та національну ідентичність (І. Карпенко-Карий, М. Куліш).

• Модерністська й постмодерністська проза — експерименти з формою та змістом (М. Хвильовий, Ю. Андрухович).

Українська література поєднала усні народні традиції з класичною європейською системою жанрів, створивши унікальний культурний простір.

Жанри давньогрецької літератури

Давньогрецька література заклала основи європейської культури й дала світові більшість жанрових форм. Основні жанри:

• Епос — героїчні поеми («Іліада», «Одіссея» Гомера), що змальовували подвиги героїв та війни.

• Лірика — інтимні вірші та пісні, що передавали особисті почуття (Сапфо, Алкей).

• Драма, а саме трагедія — твори про зіткнення людини з долею та богами (Есхіл, Софокл, Евріпід); та комедія — сатиричне зображення суспільних і політичних проблем (Арістофан).

• Філософський діалог — поєднання літературної форми та роздумів про сенс життя (Платон).

• Історична проза — зародження жанру історії як науки (Геродот, Фукідід).

Жанри давньоримської літератури

Римська література багато в чому спиралася на грецькі зразки, але надала жанрам власних рис. Серед ключових:

• Епос — поема «Енеїда» Вергілія, що поєднала міф і історію.

• Лірика — вірші на філософські, любовні та суспільні теми (Горацій, Овідій).

• Сатура (сатира) — суто римський жанр, спрямований на висміювання вад суспільства.

• Ораторська проза — промови та трактати, які впливали на політику (Цицерон).

• Історичні твори — описи подій та життя держави (Тит Лівій, Тацит).

• Драма — п’єси, часто наслідувані з грецьких зразків (Плавт, Сенека).

Жанри давньоруської літератури

Давньоруська література розвивалася в добу Київської Русі (XI–XIII ст.) і мала особливості, зумовлені християнською традицією. Основні жанри:

• Літописи — хронологічні описи історії держави («Повість минулих літ»).

• Житія святих — твори про подвижників та мучеників.

• Слово — урочиста промова або проповідь («Слово про закон і благодать» Іларіона).

• Повчання — дидактичні тексти з настановами («Повчання дітям» Володимира Мономаха).

• Героїчна поема — художнє осмислення історичної події («Слово о полку Ігоревім»).

• Хронографи та перекладна література — адаптація візантійських і західноєвропейських творів.

Жанри зарубіжної літератури

Зарубіжна література охоплює величезний спектр жанрів, які розвивалися у різні епохи та культурах. До класичних жанрів належать:

• Роман — провідний жанр європейської літератури XIX-XX ст. (Бальзак, Діккенс).

• Повість та оповідання — середні й малі форми прози (Мопассан).

• Поема та лірика — від романтичних од і сонетів (Байрон, Шеллі, Петрарка) до модерністської поезії (Еліот, Рільке).

• Драматургія — від трагедій Шекспіра до абсурдистських п’єс Беккета.

• Фантастика й антиутопія — жанри ХХ століття (Оруелл, Бредбері, Гакслі).

Зарубіжна література формувала традиції, які вплинули й на українських авторів та українські жанри.

Жанри дитячої літератури

Дитяча література має особливу мету — не лише розважати, а й формувати світогляд, навчати, розвивати фантазію та любов до читання з ранніх років. Її жанри різноманітні:

• Казка (народна й літературна) — з пригодами, фантастичними героями, моральним підтекстом.

• Віршована література — легкі римовані твори для запам’ятовування.

• Пригодницька проза — історії про мандрівки та героїчні вчинки (Ж. Верн, М. Твен).

• Повість-казка — наприклад, «Аліса в Країні чудес» Л. Керролла.

• Дидактичні твори — з моральними повчаннями, поясненням світу.

Перехідні жанри в літературі

Перехідні жанри виникають на межі різних родів літератури та поєднують у собі їхні ознаки. Наприклад:

• Поема — між епосом і лірикою, бо містить і сюжет, і емоційне вираження.

• Балада — поєднує риси епосу, лірики й драми.

• Лірична драма — жанр, у якому сюжет розгортається через внутрішні переживання героїв.

• Есе — водночас художній і публіцистичний жанр.

• Новела — короткий епічний твір, але з виразним драматизмом і часто несподіваним фіналом.

Основні жанри сучасної літератури

Сучасна література — це поєднання класичних жанрів із новими формами, що виникли у ХХ-ХХІ століттях. Вона відображає швидкий ритм життя, глобалізацію, технології та різноманіття людського досвіду. Серед провідних жанрів можна виокремити:

• Роман у різновидах — психологічний, історичний, соціальний, фантастичний, детективний, любовний.

• Новела й оповідання — короткі, динамічні форми, популярні в сучасному читанні.

• Фантастика, наукова фантастика та фентезі — жанри, що досліджують майбутнє, альтернативні світи, моральні та технологічні дилеми.

• Антиутопія — твори про суспільства майбутнього з жорстким контролем та втратою свободи (Оруелл, Атвуд, Коллінз).

• Документальна та нон-фікшн література — художньо подані факти, мемуари, біографії, репортажі.

• Есеїстика — поєднання літературного стилю й особистих роздумів автора.

• Постмодерністська проза — твори з експериментами у формі, іронією та грою з культурними кодами (У. Еко, Х. Кортасар).

Сучасні жанри гнучко реагують на зміни суспільства, стирають межі між «високою» і «масовою» літературою та дають простір для нових форматів — від фанфіків до електронних романів.

Як визначити жанр твору?

Щоб правильно визначити жанр твору, варто звернути увагу на кілька ознак:

• Форма викладу — проза чи вірш.

• Обсяг — короткий твір (оповідання, новела) чи великий (роман, епопея).

• Характер подій — реальні чи фантастичні.

• Призначення твору — для сцени (драма), для особистого вираження (лірика), для оповіді (епос).

• Стиль і тональність — комічна, трагічна чи змішана.

Правильне визначення жанру допомагає краще зрозуміти твір і його авторський задум. А для учнів воно є важливою навичкою під час навчання й підготовки до іспитів. Наприклад, під час підготовки до НМТ з української літератури, можна потренуватися розпізнавати жанри на прикладах класичних і сучасних текстів. Зробити це значно простіше разом із репетитором — саме такі заняття пропонує онлайн-школа TeachMe, де навчання відбувається доступно й цікаво.