Відмінки в турецькій мові: повний гід з прикладами

Турецька мова не має родів та складних дієвідмін, а багато турецьких слів утворюються логічними суфіксами, що робить цю мову не дуже складною для вивчення.

Проте в турецькій іменники активно змінюються за відмінками: суфікси відмінків допомагають показати напрямок, місце, належність та об’єкт дії — і саме вони роблять турецькі речення зрозумілими та граматично завершеними.

У цій статті ми зібрали для вас необхідну інформацію, яка допоможе вам швидко розібратися з усіма відмінками турецької мови.

Граматика турецької мови: як працюють відмінки?

У турецькій немає звичних для української мови відмін — тобто слова не змінюються самі по собі. Замість цього до них додаються суфікси, які й виконують роль відмінкових закінчень. Суфікси можуть видозмінюватися через:

• голосну гармонію (суфікс підлаштовується під голосні кореня);

• чергування приголосних;

• наявність чи відсутність закінчення на голосну або приголосну.

Відмінки іменників у турецькій мові

Отже, у турецькій мові всі відмінки утворюються за допомогою суфіксів. Завдяки цій системі саме слово залишається незмінним, а потрібне значення створюється додаванням правильної форми суфікса. Нижче ми розглянемо всі основні відмінки турецької мови й найуживаніші варіанти їхніх суфіксів.

Називний відмінок (Yalın hâl)

Називний відмінок — це базова форма слова без суфіксів. Він використовується для позначення підмета або загальної назви предмета.

Наприклад:

• «Ev» — «Будинок»

• «Ev büyük» — «Будинок великий»

Знахідний відмінок (Belirtme hâli)

Знахідний відмінок позначає конкретний об’єкт дії. Він утворюється за допомогою суфіксів -(y)ı / -(y)i / -(y)u / -(y)ü. Сам суфікс залежить від голосної гармонії. Якщо ж слово закінчується на голосну — додається сполучний «y».

Наприклад:

• «Kitabı okuyorum» — «Я читаю (цю) книгу»

Давальний відмінок (Yönelme hâli)

Давальний відмінок позначає напрямок або адресата. Він утворюється суфіксом -(y)e / -(y)a.

Наприклад:

• «Okula gidiyorum» — «Я йду до школи»

Місцевий відмінок (Bulunma hâli)

Місцевий відмінок вказує на місце розташування. Він утворюється суфіксом -de / -da / -te / -ta (вибір залежить від гармонії та оглушення).

Наприклад:

• «Evdeyim» — «Я вдома»

Родовий відмінок (Tamlayan hâli)

Родовий відмінок вказує на належність і бере участь у формуванні конструкції належності типу «чий? чия? чиє?» за допомогою суфіксів -ın / -in / -un / -ün.

Наприклад:

• «Öğretmenin kitabı» — «Книга вчителя»

Тут «öğretmenin» — це суфікс родового відмінку, а «kitabı» — суфікс належності.

Орудний відмінок (Vasıta hâli)

Орудний відмінок позначає знаряддя дії або спосіб пересування. Він утворюється суфіксом -le / -la (або ж -yle / -yla після голосної).

Наприклад:

• «Otobüsle gidiyorum» — «Я їду автобусом»

Приклади речень з відмінками у турецькій мові

Називний: «Kedi uyuyor» — «Кіт спить»

Знахідний: «Çayı içiyorum» — «Я п’ю чай»

Давальний: «Ali’ye bak» — «Подивись на Алі»

Місцевий: «Parkta buluşalım» — «Зустрінемось у парку»

Родовий: «Annenin çantası burada» — «Сумка мами тут»

Орудний: «Kalemle yazıyorum» — «Я пишу ручкою»

Поширені помилки при вживанні відмінків у турецькій мові

Тепер розгляньмо найпоширеніші помилки, яких припускаються на початку вивчення цієї теми:

1. Пропуск відмінкового суфікса.

Новачки часто залишають слово в називному відмінку там, де має бути знахідний або давальний. У турецькій це змінює значення речення. Наприклад:

• «Kitap okuyorum» — «Я читаю книгу»

• «Kitabı okuyorum» — «Я читаю саме цю книгу»

2. Плутанина між місцевим і давальним.

«Evde» — «У будинку», а «Eve» — «До будинку». Відрізняється лише одна літера, але зміст виходить повністю іншим.

3. Неправильний вибір варіанту суфікса.

Через голосну гармонію суфікс повинен відповідати голосній у корені. Це не впливає на зміст, проте на це потрібно звертати увагу.

4. Пропуск сполучного «y».

«Araba» — «Arabayı», а не «Arabai».

Турецькі відмінки — це система логічних суфіксів, які насправді не дуже важко запам’ятати, адже в них закладена певна логіка. Знання цих суфіксів дозволить вам правильно будувати речення, уникати двозначності й звучати природно.

Якщо ви хочете впевнено читати, писати та розмовляти турецькою, варто відпрацьовувати ці форми через вправи та приклади. І саме тут вам добре допоможе репетитор турецької мови, який пояснить всі нюанси теми та допоможе їх вивчити.