Архаїзми в українській мові

Наша мова — це живий організм, який постійно змінюється й оновлюється. Одні слова з’являються разом з сучасними тенденціями, інші ж — відходять у минуле, поступаючись місцем новим виразам. Та навіть ті слова, які вже не звучать у нашому щоденному мовленні, залишаються важливою частиною історії. І це — архаїзми.

Архаїзми допомагають нам відчути колорит стародавніх текстів, народної пісенності та давньої літератури; вони показують, як з плином часу змінювалися мислення, культура й побут людей. І в цій статті ми познайомимо вас з усіма видами архаїзмів та їхніми прикладами.

Що таке архаїзми?

Архаїзми — це слова або мовні форми, які вийшли з активного вжитку, але можуть траплятися в художніх творах, історичних документах чи фольклорі.

Архаїзмами називають ті слова, які замінили сучасніші відповідники, проте значення яких залишилося незмінним.

Наприклад, словом «чоло» колись називали лоб, а палець — «перстнем». Тепер ці слова майже не зустрічаються в повсякденному мовленні, але ми легко впізнаємо їх у старих піснях або літописах.

Види архаїзмів

Залежно від того, які саме зміни відбулися в мові, архаїзми поділяються на різні види:

1. Лексичні архаїзми — застарілі слова, які мають сучасні синоніми.

2. Словотвірні архаїзми — слова, які зникли через застарілі способи творення.

3. Морфологічні архаїзми — старі граматичні форми, що більше не вживаються.

4. Фонетичні архаїзми — старі звукові форми слів, що змінили вимову.

5. Семантичні архаїзми — слова, що залишилися в мові, але змінили значення.

Розберімо кожен вид детальніше.

Власне лексичні архаїзми

Власне лексичні архаїзми — це слова, які вийшли з ужитку через появу нових, більш сучасних назв для тих самих понять. Вони не втратили свого змісту, але їх замінили інші слова. Наприклад:

• чоло — лоб;

• рамена — плечі;

• перст — палець.

Такі архаїзми часто можна зустріти у творах українських класиків. Наприклад, поезія Тараса Шевченка містить вирази на кшталт «склоніть рамена» чи «чолом бити».

У сучасній мові власне лексичні архаїзми зберігаються переважно у фольклорі, поезії та історичних романах.

Лексико-словотворчі архаїзми

Лексико-словотворчі архаїзми — це слова, які зникли з мови через зміну способів творення нових слів. Іншими словами, такі архаїзми утворені за моделями, що більше не використовуються в сучасній українській мові. Наприклад:

• сіячий — той, хто сіє; сіяч;

• співатиє — співучі;

• розуміємий — зрозумілий.

Подібні слова виглядають дивно у сучасному мовленні, але колись вони були цілком звичними. Граматичні норми з часом змінилися, і такі форми поступово зникли, поступаючись новому словотворенню.

У художніх творах такі архаїзми часто вживають, щоб передати колорит стародавнього мовлення або ж підкреслити архаїчність стилю певного персонажа.

Лексико-морфологічні архаїзми

Лексико-морфологічні архаїзми — це слова, які застаріли через зміну граматичних форм чи закінчень. Їхня основа залишилася зрозумілою, але форма відмінювання або узгодження стала іншою. Наприклад:

• руцею — рукою;

• читаєши — читаєш;

• братія — брати.

Такі архаїзми особливо цікаві тим, що вони показують еволюцію української граматики: як спрощувалися відмінки та як зникали старі суфікси чи дієслівні закінчення.

Зустрічаються вони переважно у стародавніх пам’ятках мови: у літописах, перекладах Святого Письма, староукраїнських граматиках. 

Лексико-фонетичні архаїзми

Лексико-фонетичні архаїзми — це слова, які зазнали змін у звуковій формі. Їхня вимова колись відрізнялася від сучасної, але значення залишилося тим самим. Наприклад:

• вѣра — віра;

• свѣтъ — світ;

• чоловѣкъ — чоловік.

Подібні зміни відбувалися не лише в українській, а й у всіх слов’янських мовах. Тому лексико-фонетичні архаїзми допомагають лінгвістам вивчати спільне коріння та історичні зв’язки між мовами.

У сучасній мові ці слова зберігаються лише в письмових пам’ятках або при стилізації мови під стародавню. Вони нагадують нам, як звучала українська сотні років тому.

Лексико-семантичні архаїзми

Лексико-семантичні архаїзми — це слова, які збереглися в сучасній мові, але їхнє первісне значення зникло або змінилося. Тобто слово продовжує існувати, проте тепер має інше значення, ніж колись. Наприклад:

• «дружина» колись означала військо князя, а тепер — жінку в шлюбі;

• «вітати» раніше мало значення «зустрічати»;

• «громада» — колись «населений пункт» або «збори людей», тепер — «об’єднання», «спільнота».

У літературі лексико-семантичні архаїзми часто вживаються для створення подвійного змісту або гри слів, коли старе значення перегукується із сучасним. Це робить текст глибшим і більш образним.

Приклади архаїзмів

Українська мова зберігає безліч архаїзмів, які колись використовувалися у звичному мовленні. Вони трапляються у народних піснях, давніх літописах, у творах Шевченка, Франка, Лесі Українки.

Лексичні архаїзми:

• уста — губи;

• десниця — права рука;

• супостат — ворог;

• воїнство — армія;

• товмач — перекладач.

Словотворчі архаїзми:

• творецький — той, хто творить;

• дружество — дружба;

• душегубець — душогуб;

• рибар — рибалка;

• шкатула — шкатулка.

Морфологічні архаїзми:

• єси — ти є;

• сльози твоє — твої сльози;

• молітеся — моліться;

• люде — люди;

• синове — сини.

Фонетичні архаїзми:

• агнець — ягня;

• єдін — один;

• спасеніє — спасіння;

• глас — голос;

• сей — цей.

Семантичні архаїзми:

• отрок — юнак;

• благий — добрий;

• мука — страждання;

• худий — поганий;

• злато — золото.

Архаїзми й історизми: у чому відмінність?

Архаїзми — це слова, які застаріли через появу нових синонімів, але позначають явища, що існують і сьогодні.

Історизми — це слова, які зникли разом із предметами чи явищами, які вони означали (наприклад, князь, гетьман, литава).

Тобто архаїзм можна замінити сучасним словом, а історизм — ні, адже поняття вже відійшло в минуле.

Дізнатися більше про різницю між архаїзмами та історизмами ви можете у нашій статті.

А детальніше розібратися у важливих темах вам допоможе репетитор української мови, до якого можна прийти за відповідями на будь-які питання та за поясненнями необхідних вам розділів української мови.