Застарілі слова (історизми, архаїзми) та неологізми

Мова ніколи не була сталим явищем: вона має властивість змінюватися під впливом часу, тенденцій, інших культур та історії. Якісь слова втрачають свою актуальність та зникають, залишаючись у минулому. Інші ж — оновлюються або витісняються більш уживаними синонімами. А паралельно з цим у мові з’являються нові слова відповідно до потреб сучасності.

У цій статті ми познайомимо вас із застарілими словами, які більше не вживаються у мовленні, а також з неологізмами, які прийшли їм на заміну.

Що таке застарілі слова?

Застарілі слова — це ті слова, які вийшли з активного вжитку в сучасній мові, але можуть траплятися в літературі, історичних текстах або фольклорі. Вони є своєрідними «свідками епохи», адже несуть у собі частинку минулого. Такі слова не зникають безслідно: іноді вони залишаються у художніх творах для створення історичного колориту, а іноді використовуються у фразеологізмах чи прислів’ях.

На які групи поділяються застарілі слова?

Застарілі слова прийнято ділити на дві основні групи:

• історизми;

• архаїзми.

Різниця між цими групами полягає в причині, через яку слова перестають використовуватися. Перша група містить слова, які більше не є актуальними у сучасному світі. А друга — слова, які замінили сучаснішими синонімами. Розгляньмо їх детальніше.

Історизми

Історизми виникають тоді, коли певні предмети, професії чи явища зникають із життя людей. Наприклад, слова «князь», «кольчуга» та «ямщик» відносяться саме до цієї групи. Вони вказують на конкретні поняття минулого, які сьогодні вже втратили актуальність і більше не використовуються.

Значення історизмів не можна замінити сучасними словами, адже вони не мають прямих відповідників — сучасна культура не має таких реалій. Вони залишаються у підручниках історії, романах та кінофільмах, які відтворюють давні епохи.

Архаїзми

Архаїзми — це ті слова, які колись активно використовувалися, але були витіснені іншими словами — більш зрозумілими, зручними та сучасними. Наприклад, замість слова «уста» сьогодні ми вживаємо «губи», замість «перст» — «палець», замість «чоло» — «лоб».

Особливість архаїзмів полягає в тому, що вони мають прямі сучасні відповідники. Тому їхнє використання в літературі часто пов’язане з прагненням автора створити урочисту, поетичну або старовинну атмосферу.

Приклади застарілих слів

Приклади історизмів:

1. Князь — правитель у Київській Русі.

2. Ярлик — указ, що надавав право на управління територіями в Золотій Орді.

3. Кольчуга — обладунок зі з’єднаних металевих кілець.

4. Ямщик — людина, яка керувала поштовою трійкою коней.

5. Карета — старовинний кінний екіпаж.

6. Гайдук — воїн-піхотинець у XVI-XVIII ст.

7. Спис — стародавня холодна зброя.

8. Дідич — власник землі у давні часи.

9. Карбованець — українська грошова одиниця минулих століть.

10. Татарва — застаріла назва татарського війська.

Приклади архаїзмів:

1. Перст — палець.

2. Уста — губи.

3. Чоло — лоб.

4. Дщерь — дочка.

5. Отрок — хлопець, юнак.

6. Владикa — правитель, господар.

7. Брань — битва, війна.

8. Град — місто.

9. Десниця — права рука.

10 Ланіти — щоки.

Чому в міфах трапляються застарілі слова, які тепер рідко вживаються?

Міфи та легенди — це тексти, які зберігають давні традиції та багату історію. У них часто зберігаються архаїчні слова, адже вони передавалися усно з покоління в покоління ще тоді, коли ці слова були актуальними для людей.

Крім того, сама міфологія має особливу поетичну мову, де використовуються урочисті або символічні вирази. Саме тому там зберігаються незвичні нам архаїзми, які підкреслюють важливість і таємничість подій.

Що таке неологізми?

Неологізми — це нові слова, словосполучення або значення слів, які з’явилися в мові для позначення нових предметів, явищ чи понять. Вони виникають у відповідь на розвиток науки, техніки, культури, суспільних процесів та навіть інтернет-комунікацій. Спершу такі слова сприймаються як новинка, але з часом можуть стати звичними та увійти до активного словника.

На які типи поділяються неологізми?

Неологізми можна класифікувати за різними ознаками, залежно від того, як і де вони виникли. Найпоширенішим є поділ на загальномовні та авторські, які ми з вами зараз розглянемо.

Окрім цього, лінгвісти виділяють й інші типи новотворів: лексичні (нові слова), семантичні (нові значення вже відомих слів) та фразеологічні (нові стійкі словосполучення), адже поява неологізмів — це не лише про створення нових слів, а й нові способи їхнього вживання.

Загальномовні неологізми

Загальномовні неологізми — це слова, що поширюються серед широкого кола людей і стають частиною мовної норми. Вони виникають тоді, коли суспільству потрібно назвати щось нове — наприклад, технічний винахід, соціальне явище чи сучасну професію. Такі слова поступово перестають сприйматися як «нові» й закріплюються у словниках.

Авторські неологізми

Авторські неологізми — це слова, створені письменниками, поетами чи іншими митцями. Вони часто мають індивідуальний, образний характер і можуть залишитися у творчості конкретного автора або ж поширитися у мові.

Наприклад, Ліна Костенко, використовуючи словотворчі можливості української, створювала яскраві індивідуальні неологізми, що підкреслюють поетичність її текстів:

1. Незнищенність — відтінок ідеї вічності, духовної стійкості.

2. Незнидієвілий — щось, що не втратило сили, не зів’яло.

3. Звечоріння — час, коли настає вечір.

4. Дніпровість — місцевість, пов’язана з Дніпром.

5. Мискоборство — беззмістовна боротьба за дрібниці.

Приклади сучасних неологізмів

А тепер розгляньмо приклади загальномовних неологізмів, які з'явилися у відповідь на розвиток сучасності:

1. Блогер — людина, яка веде онлайн-щоденник (блог) і створює контент для інтернет-аудиторії.

2. Чат-бот — програма, що автоматично відповідає користувачам у месенджерах чи на сайтах.

3. Смартфон — мобільний телефон із функціями мінікомп’ютера.

4. Селфі — фотографія-автопортрет, зроблена людиною самостійно.

5. Хештег — ключове слово або фраза з символом «#», що використовується для позначення теми в соцмережах.

6. ТікТокер — користувач, який активно створює та поширює відео в соцмережі TikTok.

7. Криптовалюта — цифрова валюта, що існує завдяки блокчейн-технології.

8. Стартап — новий бізнес-проєкт, зазвичай у сфері технологій чи інновацій.

9. Фрилансер — людина, яка працює самостійно, виконуючи замовлення без постійного роботодавця.

10. Діджиталізація — процес переходу суспільства чи бізнесу до цифрових технологій.

11. Коворкінг — спільний офісний простір, де працюють люди з різних компаній чи сфер.

12. Екофрендлі — екологічно дружній, безпечний для довкілля.

13. Апсайклінг — повторне використання старих речей із перетворенням їх на нові, корисні предмети.

14. Гіг-економіка — система короткострокових підробітків чи тимчасових контрактів замість стабільної роботи.

15. Інфлюенсер — людина, яка має значний вплив на думку аудиторії в соцмережах.

Отже, історизми та архаїзми допомагають нам зберігати зв’язок із історією та культурною спадщиною, а неологізми відображають сучасність і відкривають мові нові горизонти.

Щоб зрозуміти ці процеси й почати краще орієнтуватися в мовних змінах, можна попрацювати з текстами різних епох і стилів. На цьому шляху вам допоможе досвідчений репетитор з української мови, який пояснить тонкощі розвитку мови та навчить правильно використовувати українську лексику.