Французький алфавіт та правила читання французькою мовою

Французька мова вважається однією з наймелодійніших і найромантичніших у світі. Вона приваблює не лише красою звучання, а й культурною спадщиною: літературою, кіно, музикою. І першим кроком до вивчення цієї чарівної мови є ознайомлення з алфавітом, транскрипцією та правилами читання.

Французький алфавіт складається з 26 літер, як і в англійській мові. Вони ті самі за написанням, але відрізняються за вимовою. Важливо також знати, що у французькій є кілька діакритичних знаків (акцентів), які можуть змінювати звучання голосних, а іноді й значення слів. Тому правильне читання слів залежить не лише від самої літери, а й від того, чи має вона спеціальний знак.

Опанувавши алфавіт і базову транскрипцію, вам буде значно легше переходити до вивчення слів, граматики та побудови речень. Саме тому на заняттях з французької мови для початківців ми детально розбираємо цю тему. А поки нумо знайомитися з алфавітом!

Французький алфавіт з українською транскрипцією

Нижче ми наведемо 26 літер французького алфавіту з наближеною українською передачею звучання. Проте пам’ятайте, що деякі літери можуть мати різні варіанти вимови залежно від позиції у слові. Зараз ми розглянемо основну транскрипцію:

A a — [а]

B b — [бе]

C c — [се]

D d — [де]

E e — [е] (іноді нейтральний звук [ьо] / [ə])

F f — [еф]

G g — [же]

H h — [аш] (не має власного звуку, часто «мовчазна»)

I i — [і]

J j — [жі]

K k — [ка]

L l — [ель]

M m — [ем]

N n — [ен]

O o — [о]

P p — [пе]

Q q — [кю]

R r — [ер] (горловий, хриплуватий звук)

S s — [ес]

T t — [те]

U u — [ю] (специфічний звук між [і] та [у])

V v — [ве]

W w — [дубльо-ве]

X x — [ікс]

Y y — [іґрек] (може звучати як [і] або [й])

Z z — [зед]

Вивчаючи алфавіт, важливо одразу звертати увагу на особливості звучання літер. Це допоможе вам закласти правильну основу для читання.

Правила читання у французькій мові

Французька вимова має свою специфіку: багато літер читаються не так, як пишуться, а деякі з них взагалі залишаються «мовчазними». Коли ви будете знайомитися з правилами читання, вам навіть може здатися, що половина літер у словах просто не потрібні, тому що вони пишуться, але не читаються.

Саме тому важливо від самого початку зрозуміти базові правила читання. Розгляньмо особливості голосних та приголосних звуків у французькій мові.

Голосні звуки

У французькій мові є п’ять основних голосних букв (a, e, i, o, u), але вони мають різноманітне звучання.

A — зазвичай читається як [а]. Наприклад, papa [папа] — тато.

E — має кілька варіантів:

• [е], як у слові été [ете] — літо;

• нейтральний звук [ə], схожий на українське коротке «е», як у слові le [льо];

• [ɛ], ближче до «е» відкритого, як у mer [мер] — море.

I — читається як [і], наприклад: midi [міді].

O — може звучати як [о] закрите (rose [роз] — троянда) або як [ɔ] відкрите (porte [порт] — двері).

U — специфічний звук, якого немає в українській. Він утворюється між [і] та [ю], наприклад: lune [люн] — місяць.

Назальні голосні

У французькій мові існують назальні голосні — тобто ті, які вимовляються через ніс. Це одна з головних відмінностей французької фонетики:

AN / AM / EN / EM / UN / UM — вимовляються як носовий [ɑ̃], наприклад: enfant [ɑ̃фан] — дитина.

ON / OM — як носовий [о̃], наприклад: nom [но̃] – ім’я.

IN / IM / AIN / AIM / EIN — як носовий [ɛ̃], наприклад: pain [пɛ̃] — хліб.

Приголосні

Більшість приголосних у французькій читаються схоже до українських, але є деякі особливості:

C — перед e, i, y читається як [с] (cité [сіте] — місто), в інших випадках як [к] (car [кар] — автобус).

G — перед e, i, y вимовляється як [ж] (giraffe [жираф] — жирафа), а перед іншими — як [г] (garçon [гарсо̃] — хлопець).

H — завжди «мовчазна», звук не вимовляється (hôtel [отель] — готель).

R — горловий, хриплуватий звук, відмінний від українського.

Ловіть лайфхак: Якщо вам поки складно правильно вимовляти французьку R — кажіть замість неї українську Г. Так ваша вимова звучатиме правильніше, аніж якщо ви казатимете українську Р.

S — між голосними вимовляється як [з] (rose [роз] — троянда), а в інших позиціях — як [с] (soleil [солей] — сонце).

T — зазвичай [т], але в кінці деяких слів перед голосною наступного слова може зливатися у звук [ц] (nation [насйо̃] — нація).

X — найчастіше читається як [кс] (taxi [таксі] — таксі).

Z — завжди звучить як [з].

Також у французькій часто трапляється так зване мовчазне закінчення: приголосні у кінці слова зазвичай не читаються (grand [грɑ̃] — великий), окрім випадків, коли відбувається лізінг (злиття) з наступним словом, що починається з голосної (grand ami [грɑ̃ндамі] — великий друг).

Діакритичні знаки

У французькій мові існує кілька діакритичних знаків, які впливають на вимову літер. Вони допомагають відрізнити схожі слова за змістом і правильно відтворювати звучання.

L’accent aigu (´) — гострий акцент. Ставиться лише над літерою é й завжди позначає звук [е], наприклад: café [кафе] — кав’ярня.

L’accent grave (`) — тупий акцент. Використовується над è, à, ù. Найчастіше над è позначає відкритий звук [ɛ], наприклад: père [пер] — батько.

L’accent circonflexe (ˆ) — циркумфлекс. Зустрічається над усіма голосними (â, ê, î, ô, û). Часто вказує на історичну втрату літери (наприклад, у слові forêt [форɛ] раніше було «forest» — ліс). Вимова може трохи відрізнятися, залежно від літери.

La cédille (¸) — седиль. Ставиться під літерою ç перед a, o, u, щоб вона звучала як [с], а не [к]: garçon [гарсо̃] — хлопчик.

Le tréma (¨) — трема. Позначає, що дві голосні читаються окремо: Noël [ноель] — Різдво.

Французькі літери, що зникають у вимові

Як ми вже зазначали, однією з особливостей французької є наявність «мовчазних літер», які пишуться, але не вимовляються. Розгляньмо основні випадки.

1. Приголосні у кінці слова зазвичай не читаються: petit [петі] — маленький.

2. Літера H завжди мовчазна: homme [ом] — чоловік.

3. Літера E у кінці слова зазвичай не вимовляється, крім випадків, коли вона потрібна для збереження ритму (наприклад, у віршах): femme [фам] — жінка.

4. Деякі поєднання літер у середині слова можуть бути нечутними: beaucoup [боку] — багато;

Зверніть увагу: Коли слово закінчується на приголосну, а наступне слово починається з голосної — ця приголосна вимовляється. Наприклад: les amis [лезамі] — друзі.

Щоб закріпити ці знання, найкраще практикуватися на прикладах і текстах з професійним викладачем, який може виправити помилки та поставити правильну вимову. Онлайн-школа TeachMe пропонує вивчення французької мови для дітей, а також репетиторів французької мови для студентів та дорослих, незалежно від початкового рівня мови.