Художні засоби в літературі

Художній текст відрізняється від звичайного повідомлення образністю. Автор не просто називає подію або предмет, а допомагає читачеві уявити їх, відчути настрій і зрозуміти прихований зміст. Для цього письменники використовують спеціальні мовні прийоми.

Уміння знаходити епітети, метафори, порівняння та інші художні засоби необхідне під час аналізу поезії та прози, виконання шкільних завдань і написання власного висловлення. Ця тема також є важливою для учнів, яких цікавить підготовка до НМТ з української літератури.

Розгляньмо основні види тропів і стилістичних фігур, їхні ознаки та приклади з літератури.

Що таке художні засоби?

Художні засоби — це мовні прийоми, за допомогою яких автор створює образи, підсилює емоційність тексту та передає власне ставлення до зображуваного. До них належать тропи, побудовані на переносному значенні слова, і стилістичні фігури, пов’язані з особливою будовою висловлення.

Визначати прийом потрібно в контексті. До прикладу, слово «золотий» у сполученні «золотий перстень» називає матеріал, а у вислові «золоті руки» має переносне значення.

Для чого використовують художні засоби?

Такі прийоми виконують кілька функцій:

• створюють виразні зорові, звукові й емоційні образи;

• передають настрій автора або персонажа;

• привертають увагу до важливої деталі;

• посилюють протиставлення чи подібність;

• допомагають висловити думку непрямо;

• роблять мову твору індивідуальною та емоційною.

Які є художні засоби?

Найпоширенішими художніми засобами є епітет, порівняння, метафора, гіпербола, літота, алегорія, персоніфікація, оксиморон, антитеза та метонімія. Розберімо кожен з них.

Епітет

Епітет — це образне означення, яке виділяє характерну рису предмета, явища або людини. Найчастіше його виражає прикметник, але цю функцію також можуть виконувати й інші частини мови.

Приклади епітетів у літературі

«Вишневий садок», «широкий Дніпро», «ясні зорі», «тиха вода», «золоте сонце» допомагають не лише описати об’єкт, а й створити певний настрій. На відміну від звичайного означення, епітет має емоційне або символічне забарвлення.

Порівняння

Порівняння — це зіставлення двох предметів чи явищ за спільною ознакою. Його часто утворюють за допомогою слів «як», «мов», «наче», «ніби», «немов».

Приклади порівнянь у літературі

«Дівчина, мов калина», «очі, наче зорі», «летить, як вітер» — типові порівняння. У поезії вони допомагають зробити портрет, пейзаж або почуття зрозумілішими через знайомий читачеві образ.

Метафора

Метафора — це перенесення ознак одного предмета чи явища на інше на основі подібності. Її часто називають прихованим порівнянням, оскільки слова «як», «мов» або «наче» не використовуються.

Приклади метафор у літературі

«Море сміху», «полум’я кохання», «час летить», «надія згасла» — метафоричні вислови. У них явища й почуття набувають властивостей води, вогню, руху або світла.

Гіпербола

Гіпербола — це навмисне перебільшення ознаки, сили, кількості або масштабу явища. Вона підкреслює винятковість ситуації та посилює емоційне забарвлення.

Приклади гіпербол у літературі

У казках богатир може одним ударом перемогти ціле військо, а герой — чекати кохану «тисячу років». Вислови «гора речей», «сто разів повторював» і «голос на весь світ» також є гіперболами.

Літота

Літота — це художнє применшення розміру, сили або значення зображуваного. Вона протилежна гіперболі.

Приклади літот у літературі

Фольклорний образ хлопчика-мізинчика побудований на літоті. До цього засобу також належать вислови «краплина надії», «рукою подати», «дві хвилини попрацювати», якщо автор навмисно применшує явище.

Алегорія

Алегорія — це передавання абстрактного поняття через конкретний образ. Значення такого образу є відносно стійким і зрозумілим у межах певної культури.

Приклади алегорій у літературі

У байках лисиця уособлює хитрість, вовк — жорстокість, осел — нерозумність, а бджола — працьовитість. Алегоричними також є образи Феміди як справедливості та голуба як миру.

Персоніфікація

Персоніфікація (уособлення) — це надання явищам природи, тваринам чи неживим предметам людських властивостей.

Приклади персоніфікацій у літературі

«Сонце усміхається», «вітер співає», «весна крокує», «ніч огортає місто» — це приклади уособлення. Завдяки цьому природа в художньому творі може діяти, відчувати та розмовляти, наче людина.

Оксиморон

Оксиморон — це поєднання слів із протилежними або несумісними значеннями. Такий прийом передає внутрішню суперечність явища.

Приклади оксиморону у літературі

До оксиморонів належать сполучення «солодкий біль», «дзвінка тиша», «гарячий сніг», «живий труп», «радісний сум». Вони змушують читача замислитися над складністю описаного почуття або стану.

Антитеза

Антитеза — це різке протиставлення образів, понять, персонажів або явищ. Вона ґрунтується на використанні антонімів чи контрастних ситуацій.

Приклади антитез у літературі

На антитезі можуть будуватися пари «добро — зло», «воля — неволя», «світло — темрява», «багатство — бідність». Протиставлення допомагає виразніше показати характери героїв або авторську позицію.

Метонімія

Метонімія — це перенесення назви одного предмета на інший на основі суміжності, а не подібності. Тобто між поняттями існує реальний зв’язок: автор і твір, місце й люди, посудина та її вміст.

Приклади метонімії у літературі

У реченні «Я перечитую Шевченка» йдеться про твори письменника, а не про саму людину. У висловах «увесь зал аплодував», «клас уважно слухав» і «випив дві чашки» назва місця або посудини замінює людей чи вміст.

Поширені питання

1. Які художні засоби використовує Ґете в Травневій пісні?

У творі використано епітети, метафори, порівняння, персоніфікації, повтори, звертання та риторичні оклики. Уособлення природи й світлі епітети передають радість, весняне оновлення та захоплення ліричного героя.

2. Які художні засоби використовує Ф. Шиллер в оді До радості?

У поезії наявні персоніфікація Радості, метафори, епітети, звертання, повтори, гіперболи й антитези. Урочисті образи підкреслюють ідеї братерства, рівності та єднання людей.

3. Які художні засоби використовує П. Верлен в Осінній пісні?

Верлен поєднує епітети, метафори, порівняння та персоніфікації. Важливу роль також відіграють повтори звуків, ритм і мелодійність, які відтворюють монотонність осіннього дощу та смуток героя.

4. Які художні засоби характерні для ліричних пісень?

У ліричних піснях часто трапляються епітети, порівняння, метафори, символи, персоніфікації, повтори, паралелізми та риторичні звертання. Вони допомагають передати почуття ліричного героя й пов’язати його внутрішній стан із природою.

5. Як відрізнити метафору від персоніфікації?

Метафора переносить ознаки одного явища на інше: «океан думок». А персоніфікація є різновидом метафори, за якого неживому об’єкту надають саме людських рис: «море сердиться».

Щоб упевнено розрізняти художні засоби, потрібно аналізувати їх у контексті. Онлайн-репетитор допоможе вам навчитися знаходити прийоми у творах і пояснювати їхню роль. Більше навчальних напрямів і великий вибір вчителів ви можете переглянути на сайті онлайн-школи TeachMe.