Князі Київської Русі: Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Тріумвірат, Володимир Мономах, Мстислав Великий.

Київська Русь була однією з наймогутніших держав середньовічної Європи, а її розвиток значною мірою залежав від мудрих і далекоглядних правителів. Вони закладали основи державного устрою, укріплювали міжнародні зв’язки, впроваджували закони та поширювали духовні цінності. Їхні рішення і реформи не лише зміцнювали країну, але й формували культуру, яка стала фундаментом для наступних поколінь.

Зараз ми з вами продовжимо знайомитися з князями Київської Русі, а якщо ви ще не читали цікаві факти про племінні об’єднання, Аскольда і Діра, Олега, Ігоря та Ольгу — запрошуємо вас до попередньої статті :)

Святослав (964-972 рр.)

Князь Святослав був сином князя Ігоря та княгині Ольги.

Він не прийняв християнства, залишаючись вірним язичницьким традиціям.

Він був відомий як хоробрий воїн і талановитий полководець. Його правління знаменувалося масштабними військовими походами, спрямованими на розширення територій Київської Русі та зміцнення її позицій у регіоні.

Святослав розпочав активну експансію, підкоривши племена в'ятичів і волзьких болгар.

У 964-965 рр. він здійснив похід проти Хозарського каганату, знищивши його столицю Ітіль і ослабивши хозарську державу, яка була суперником Русі.

Князь Святослав здійснив адміністративну реформу. Посадив своїх синів намісниками в Києві (Ярополк), Овручі (Олег), Новгороді (Володимир).

У 968-969 рр. Святослав боровся з Болгарським царством, плануючи перенести столицю до Переяславця на Дунаї. Цей регіон він називав «серединою своєї землі» через його торговельне значення.

Повертаючись із походу, Святослав загинув у 972 р. в засідці, організованій печенігами біля Дніпровських порогів. За легендою, хан Куря наказав зробити з його черепа келих, прикрашений золотом, як символ могутності переможця.

Цікаві факти: Український історик М. Грушевський назвав його «першим запорожцем на київському престолі». Святославу належать вислови «Іду на Ви» (йду на Вас війною) та «Мертві сорому не знають».

Володимир Святославович (Великий) (980-1015 рр.)

Великий князь київський, який увійшов в історію як хреститель Русі та визначний державотворець. Він почав правління у 980 р. після боротьби за владу з братами.

У 988 р. Володимир офіційно прийняв християнство і охрестив Київську Русь, що сприяло зміцненню держави, її культурному розвитку та інтеграції в європейський простір.

Державні реформи:

Військова – заміна варягів на дружинників-слов’ян.

Адміністративна — посадниками в найважливіших містах стали сини князя.

Судова — нове зведення законів усного звичаєвого права.

Князь Володимир активно розширював кордони держави, укріплював її обороноздатність і встановлював дипломатичні відносини з сусідніми країнами. Він приєднав волинян (дулібів), в’ятичів і білих хорватів, створив системи укріплень «змієві вали», започаткував шлюбну дипломатію.

За правління Володимира відбулося карбування перших монет — златників і срібників.

Цікаві факти: Серед перших 4-х дружин князя Володимира Великого 2 були іноземками — чешка та болгарка. А взагалі, князь Володимир в дохристиянський період свого життя, за свідченням літописів, мав 800 наложниць з різних земель.

Ярослав Володимирович (Мудрий) (1019-1054 рр.)

Князь Ярослав (син Володимира Великого) був одним із найвизначніших правителів Київської Русі.

Він запровадив «Руську Правду» — перший писаний звід законів на Русі, що регулював соціальні, економічні та судові відносини.

За його правління було збудовано Софійський собор у Києві, відкрито школи та бібліотеки. Він сприяв поширенню грамотності й літератури.

Ярослав Мудрий переміг печенігів у 1036 р., відвоював у поляків Червону Русь (червенські міста) і продовжував вести шлюбну дипломатію.

У 1051 р. відбулося призначення Іларіона київським митрополитом — він став першим на цій посаді русичем.

Цікавий факт: Ярослава Мудрого називали «тестем Європи» через його укладення вигідних династичних шлюбів з європейськими монархами.

Тріумвірат – співправління Ізяслава, Святослава і Всеволода (1054-1073 рр.)

Тріумвірат Ярославичів — це співправління трьох синів Ярослава Мудрого.

Після смерті Ярослава Мудрого в 1054 р. його сини поділили Київську Русь на три частини:

• Ізяслав отримав Київ, ставши великим князем;

• Святослав правив Черніговом;

• Всеволод — Переяславом.

Спочатку брати мали згоду і правили країною спільно, узгоджуючи важливі рішення та військові дії. Однак з часом між ними виникли суперечності, які призвели до внутрішньої боротьби за владу.

У 1068 р. війська братів зазнали поразки на річці Альта від половців, що викликало повстання киян.

У 1072 р. відбулася нарада у Вишгороді, де була схвалена «Правда Ярославичів».

У 1097 р. відбувся Любецький з’їзд князів через постійні міжусобиці князів і напади половців. Було проголошено, що кожен князь повинен володіти тими землями, які успадкував від батька, тобто вотчиною. Вотчинні землі закріплювалися за князівськими родинами.

Цікавий факт: У 1069 р. Святослав та Всеволод спільно захопили Київ, вигнавши Ізяслава, який після цього змушений був шукати допомоги у Польщі. Цікаво те, що на підтримку Ізяславу виступила польська королева — його дружина, яка мала вплив у Європі, і це стало важливим дипломатичним моментом. Повернення Ізяслава до Києва після його вигнання стало прикладом того, як іноземна підтримка могла впливати на внутрішню політику Русі.

Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

Князь Володимир був сином князя Всеволода і доньки візантійського імператора. Його правління стало періодом зміцнення центральної влади та стабілізації в Київській Русі.

У 1113 р. повсталі кияни вимагали Володимира Мономаха на київський престол. Він став князем після смерті свого тестя Святополка Ізяславича та вивів країну з періоду політичної нестабільності.

Володимир Мономах був видатним дипломатом і військовим лідером. Він уклав союз з Візантією і, завдяки своїм зв'язкам з європейськими дворами, зміцнив позиції Русі на міжнародній арені. Також він неодноразово воював з половцями та іншими кочовими племенами, зберігаючи безпеку та стабільність на кордонах.

Він активно підтримував розвиток літератури і культури, реформував систему управління, схвалив доповнення до «Руської правди» — «Устав», обмежив відсотки за позики, розпочав будівництво першого мосту через Дніпро.

Одним з найважливіших документів, що залишив по собі Мономах, є його «Повчання дітям», в якому він дає поради своїм синам щодо управління державою, військової доблесті та моральності.

Цікаві факти: Матір’ю Володимира була близька родичка останнього правителя Візантійської імперії Костянтина IX Мономаха. Звідси й подальше прізвисько Київського князя — Мономах, що перекладається як «єдиноборець», «той, хто бореться один».

Мстислав Володимирович Великий (1125-1132 рр.)

Мстислав Великий був останнім київським князем, владу якого характеризують як монархічну.

Зміст його правління:

• Щорічні успішні походи на половців.

• Забезпечення миру з половцями династичними шлюбами.

• Збереження єдності Київської Русі.

• Дипломатичні відносини з сусідніми державами, зокрема Візантією.

• Політика централізації влади.

Цікавий факт: Мстислав Великий був останнім правителем, який намагався зберегти єдність Київської Русі перед її поступовим розпадом на окремі князівства. Його правління стало символом стабільності та сили держави, однак після його смерті ситуація швидко змінилася — почався період боротьби між князями за Київський престол, що прискорило феодальну роздробленість.

Сподіваємося, що вам було цікаво і цей конспект був для вас корисним! А якщо ви бажаєте глибше зануритися в українську історію — наші викладачі готові із задоволенням поділитися з вами знаннями нашої культури та минулого нашої країни!