Усі частини мови: пояснення та приклади

Кожне слово в українській мові має свою роль, значення й граматичну «поведінку». Саме для цього в мовознавстві існує поділ слів на частини мови. Вони допомагають зрозуміти, що означає слово, на які питання воно відповідає, як змінюється і яку функцію виконує в реченні. Тож нумо розбиратися!

Що таке частини мови?

Частини мови — це граматичні класи слів, об’єднані за спільними ознаками:

• загальне значення слова (предмет, дія, ознака, кількість тощо);

• граматичні ознаки (чи змінюється слово за відмінками, родами, числами);

• синтаксична роль (член речення, яким слово найчастіше виступає).

Наприклад, слово «книга» означає предмет, змінюється за відмінками та в реченні найчастіше є підметом або додатком — отже, це іменник.

Який розділ мовознавства вивчає частини мови?

Частини мови вивчає розділ мовознавства, що називається морфологія. Вона досліджує:

• класи слів (частини мови);

• граматичні категорії (рід, число, відмінок, час тощо);

• форми слів і закономірності їх зміни.

На відміну від синтаксису, який розглядає зв’язки слів у реченні, морфологія зосереджується саме на окремому слові як граматичній одиниці.

Які є частини мови в українській мові?

В українській мові традиційно виділяють 10 частин мови, які поділяють на самостійні та службові.

Самостійні мають власне лексичне значення й можуть бути членами речення.

Службові не називають предметів чи дій, а служать для зв’язку слів у реченні.

Далі ми розберемо їх детальніше.

На які питання відповідають частини мови?

Іменник — Хто? Що?

Наприклад: учень, місто.

Прикметник — Який? Чий?

Наприклад: цікавий, мамин.

Числівник — Скільки? Котрий?

Наприклад: два, перший.

Займенник — Хто? Що? Який?

Наприклад: він, цей, хтось.

Дієслово — Що робити? Що зробити?

Наприклад: читати, написати.

Прислівник — Як? Де? Коли?

Наприклад: швидко, вчора, тут.

Прийменник — З ким? З чим? Де?

Наприклад: у, на, під.

Сполучник — Не має питання.

Наприклад: і, але, тому що.

Частка — Не має питання.

Наприклад: не, би, ж.

Вигук — Передає емоції.

Наприклад: ой, ех.

Як підкреслюються члени речення?

Підмет (зазвичай іменник або займенник) — підкреслюється однією рискою.

Присудок (зазвичай дієслово) — двома рисками.

Означення (зазвичай прикметник) — хвилястою лінією.

Додаток (іменник у непрямому відмінку) — пунктирною лінією.

Обставина (зазвичай прислівник) — пунктиром з крапкою.

Наприклад: Маленький (означення) учень (підмет) швидко (обставина) читає (присудок).

На які групи поділяються частини мови?

Усі частини мови в українській мові поділяються на самостійні, службові та вигук. Розберімо кожну групу окрему.

Самостійні частини мови

Самостійні частини мови мають власне значення, називають предмети, ознаки, дії, кількість або обставини та можуть бути членами речення.

До них належать іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово та прислівник.

Службові частини мови

Службові частини мови не мають самостійного лексичного значення. Вони не називають предметів чи дій, а служать для зв’язку слів і частин речення, а також для надання додаткових відтінків значення.

До них належать прийменник, сполучник і частка.

Чим відрізняються самостійні частини мови від службових?

Головні відмінності:

• самостійні частини мови мають власне значення, а службові — ні;

• самостійні частини мови можуть бути членами речення, а службові — ні;

• самостійні слова відповідають на питання, а службові — ні;

• службові частини мови не вживаються самостійно, лише разом з іншими словами.

Вигук

Вигук — це особлива частина мови, яка не входить ані до самостійних, ані до службових. Вони:

• передають емоції (ой, ах, ех);

• виражають спонукання (гей, ану);

• можуть передавати звуконаслідування (дзень, бух).

Вони не змінюються, не мають граматичних категорій і зазвичай не є членами речення, хоча можуть утворювати окреме висловлювання.

Перехід слів з однієї частини мови в іншу: приклади

В українській мові можливе явище переходу слів з однієї частини мови в іншу без зміни форми, тобто — залежно від контексту.

«Черговий»:

• прикметник — черговий урок;

• іменник — черговий вийшов з класу.

«Минуле»:

• прикметник — минуле століття.

• іменник — не варто жити минулим.

Такі переходи називають морфологічною транспозицією.

Завдання на частини мови

Визначте частини мови виділених слів:

1. Весняне сонце лагідно світило.

2. Учні швидко виконали завдання.

3. Він уважно слухав пояснення.

4. Ми зустрілися після уроків.

5. Не всі зрозуміли правило.

6. П’ять учнів підготували проєкт.

7. Вона читає щодня.

8. Ані дощ, ані вітер не злякали мандрівників.

9. Ой! Як несподівано.

10. Сьогодні було свято.

Відповіді:

1. Прикметник

2. Прислівник

3. Займенник

4. Прийменник

5. Частка

6. Числівник

7. Дієслово

8. Сполучник

9. Вигук

10. Іменник

Краще зрозуміти цю тему або ж підготуватися до НМТ з української мови вам допоможе репетитор з української мови. Не бійтеся звертатися по допомогу, адже головне у навчанні — щоб ви почувалися впевнено, і ми можемо з цим допомогти!