Діалектизми української мови

Українська мова має багату історію, та в ній звучать голоси різних регіонів і культур. Одним із найяскравіших проявів мовної різноманітності є діалектизми — тобто слова, форми й вимови, що побутують у певних місцевостях. Вони зберігають у собі давні значення, особливості побуту та навіть відлуння інших мов, з якими українці контактували протягом століть. Діалектизми демонструють багатство та гнучкість української мови, її глибинні корені. Тому в цій статті ми пропонуємо вам познайомитися з ними ближче.

Що таке діалектизми?

Діалектизми — це мовні елементи, характерні для певної території й не вжиті або мало вжиті в загальнолітературній мові. Це можуть бути:

1. окремі слова («філіжанка», «мешти», «ґейби»);

2. фонетичні особливості (вимова «лє» замість «л» або «тєжко» замість «важко» в окремих регіонах);

3. граматичні форми («я ходив си», «ми прошли»);

4. синтаксичні конструкції.

Діалектизми не слід плутати з просторіччям чи суржиком, адже діалектизми — це повноцінні мовні варіанти, що історично формувалися на землях України.

Види діалектів в українській мові

Наріччя — це найбільша одиниця територіальної диференціації діалектів мови, яка об'єднує сукупність близьких за визначальними рисами діалектів, а ті, своєю чергою, об'єднують говори та говірки.

Українська діалектна мапа умовно поділяється на три основні наріччя, у межах яких є дрібніші групи:

1. Північне (поліське) наріччя поширене на Волині, Рівненщині, Житомирщині, півночі Чернігівщини й Сумщини.

Характерні риси:

• тверда вимова приголосних;

• слова з давнім корінням;

• збереження архаїчних форм.

2. Південно-західне наріччя охоплює Галичину, Буковину, Закарпаття та Поділля.

Характерні риси:

• велика кількість запозичень із польської, угорської, румунської;

• м’яка вимова;

• інтонаційна своєрідність.

3. Південно-східне наріччя переважає в центральній та східній частинах України — на Київщині, Полтавщині, Дніпропетровщині та Харківщині.

Характерні риси:

• близькість до сучасної літературної норми (адже саме на базі цього наріччя вона формувалася).

Приклади діалектів української мови

Полісся:

• балія — велика миска;

• баняк — каструля;

• гутирка — розмова.

Галичина:

• файний — гарний;

• ґазда / ґаздиня — господар / господиня;

• мешти — легке взуття.

Закарпаття:

• вуйко — дядько;

• звідати — запитувати;

• кептар — коротка хутряна безрукавка.

Буковина:

• плай — стежка в горах;

• дзиґар — сигарета;

• швендяти — вештатися.

Поділля:

• бавитися — гритися;

• будяк — бур’ян;

• канапка — бутерброд.

Центр України (діалекти менш помітні, але все ж є):

• барило — діжка;

• пательня — сковорідка;

• камізелька — безрукавка.

Діалекти в Україні по регіонах

На Заході України діалекти найбагатші й найпомітніші, адже тут на мову тривалий час впливали польська, німецька, угорська та румунська. Тут в українській мові переважають м’які приголосні, яскраві інтонації та чимало старих слів, що не дійшли до літературної норми.

У Центрі України діалектність мінімальна, адже саме цей регіон став основою для формування літературної української. Проте локальні слова й звороти все ж трапляються, особливо у сільських громадах.

На Сході та Півдні України через тривалий контакт з російською мовою діалектність частково приглушена. Проте в глибинці можна почути унікальні форми, зокрема фонетичні та інтонаційні.

Полісся — один із найбільш архаїчних регіонів. Тут збереглися мовні риси, що походять ще з праслов’янських часів. Полісські діалекти часто вирізняються хриплуватою вимовою та давніми словами.

Тож діалектизми — це важлива частина української мовної спадщини. Вони передають атмосферу регіонів, характер людей, їхній побут і культуру. І саме завдяки діалектам ми бачимо (а точніше, чуємо), що українська мова — не однорідна, а напрочуд різноманітна й жива.

А ближче познайомитися з особливостями та унікальністю української мови вам допоможе репетитор з української мови. Онлайн-заняття з професійними викладачами підійдуть як для покращення розмовної української, так і для підвищення оцінок у школі та підготовки до НМТ з української мови.