Відмінювання прізвищ, імен, по батькові та географічних назв

Імена, прізвища, по батькові й назви населених пунктів ми використовуємо в заявах, документах, листах, привітаннях і повсякденному спілкуванні, саме тому важливо знати, як правильно їх відмінювати.

Вибір форми залежить від походження слова, його закінчення, граматичного роду та будови. Особливо уважно потрібно відмінювати прізвища, оскільки однакові за звучанням чоловічі й жіночі форми можуть поводитися по-різному. Нумо розбиратися!

Правила відмінювання прізвищ

Українські прізвища відмінюються за моделями іменників або прикметників. Чоловічі прізвища на приголосний і -о зазвичай змінюються за відмінками, а жіночі з такими закінченнями переважно залишаються незмінними. Прізвища на -а / -я відмінюються незалежно від статі. Ці норми закріплено в чинному Українському правописі. Далі розглянемо ці правила детальніше.

Для зручності позначатимемо відмінки їхніми скороченнями:

• Н — називний (хто? що?);

• Р — родовий (кого? чого?);

• Д — давальний (кому? чому?);

• З — знахідний (кого? що?);

• О — орудний (ким? чим?);

• М — місцевий (на кому? на чому?);

• Кл — кличний (звернення).

Відмінювання жіночих прізвищ

Жіночі прізвища на -а, -я відмінюємо як іменники першої відміни.

Форми на приголосний, -о, -ко, -ець, -ь не змінюємо

Розгляньмо приклади.

Відмінювання прізвищ на -ка

Прізвища, у яких -к- належить до основи, а -а є закінченням, відмінюємо:

Н: Олена Квітка

Р: Олени Квітки

Д: Олені Квітці

З: Олену Квітку

О: Оленою Квікою

М: на Олені Квітці

Кл: Олено Квітко

Відмінювання прізвищ на -ко

Жіночі прізвища на -ко не відмінюємо: немає Анни Коваленко, допомогли Анні Коваленко, зустріли Анну Коваленко.

Відмінювання прізвищ на -а

Форми на -а змінюємо за зразком першої відміни:

Н: Марина Щербина

Р: Марини Щербини

Д: Марині Щербині

З: Марину Щербину

О: Мариною Щербиною

М: на Марині Щербині

Кл: Марино Щербино

Відмінювання прізвищ на -о

Жіночі прізвища із закінченням -о незмінні: розмова з Іриною Село, лист для Ірини Село.

Відмінювання прізвищ на -ець

Форми на -ець у жіночому роді не відмінюємо: виступ Наталії Кравець, подякували Наталії Кравець.

Відмінювання прізвищ на -ь

Жіноче прізвище на м’який знак також залишається незмінним: книжка Ольги Кисіль, зустріч з Ольгою Кисіль.

Відмінювання чоловічих прізвищ

Чоловічі прізвища на приголосний та -о переважно відмінюємо як іменники другої відміни.

Форми на -а, -я належать до першої відміни.

Розгляньмо приклади.

Відмінювання прізвищ на -ко

Чоловічі прізвища на -а відмінюємо:

Н: Тарас Шевченко

Р: Тараса Шевченка

Д: Тарасу Шевченку / Тарасові Шевченкові

З: Тараса Шевченка

О: Тарасом Шевченком

М: на Тарасі Шевченку

Кл: Тарасе Шевченку

Відмінювання прізвищ на -а

Чоловічі прізвища на -а змінюємо так само, як жіночі:

Н: Микола Сорока

Р: Миколи Сороки

Д: Миколі Сороці

З: Миколу Сороку

О: Миколою Сорокою

М: на Миколі Сороці

Кл: Миколо Сороко

Відмінювання прізвищ на -о

Якщо чоловіче прізвище закінчується на -о, воно відмінюється:

Н: Володимир Сало

Р: Володимира Сала

Д: Володимиру Салу

З: Володимира Сала

О: Володимиром Салом

М: на Володимирі Салі

Кл. Володимире Сале

Відмінювання прізвищ на -ець

У непрямих відмінках часто -е- часто випадає:

Н: Павло Кравець

Р: Павла Кравця

Д: Павлу Кравцю / Павлові Кравцеві

З: Павла Кравця

О: Павлом Кравцем

М: на Павлі Кравцеві

Кл: Павле Кравцю

Відмінювання прізвищ на -ь

Прізвища на -ь відмінюємо за м’якою групою:

Н: Данило Кисіль

Р: Данила Киселя

Д: Данилу Киселю / Данилові Киселеві

З: Данила Киселя

О: Данилом Киселем

М: на Данилі Киселі

Кл: Даниле Киселю

Відмінювання прізвищ на -й

Спосіб відмінювання прізвищ на -й залежить від будови слова.

Прізвища прикметникового походження на -ий, -ій змінюємо як прикметники:

Н: Іван Задорожний

Р: Івана Задорожного

Д: Івану / Іванові Задорожному

З: Івана Задорожного

О: Іваном Задорожним

М: на Івані Задорожному

Кл: Іване Задорожний

Іменникові форми мають власну модель:

Н: Степан Гай

Р: Степана Гая

Д: Степану Гаю / Степанові Гаєві

З: Степана Гая

О: Степаном Гаєм

М. на Степані Гаю

Кл: Степане Гаю

Відмінювання прізвищ на -ло

Чоловічі прізвища на -ло відмінюємо як іменники середнього роду, але знахідний відмінок збігається з родовим, оскільки йдеться про особу:

Н: Антон Масло

Р: Антона Масла

Д: Атону Маслу / Антонові Маслові

З: Антона Масла

О: Антоном Маслом

М: на Антоні Маслі

Кл: Антоне Масле

Відмінювання прізвищ прикметникового типу

Прізвища із закінченнями -ий, -ій відмінюємо як відповідні прикметники:

Н: Андрій Білий — Діана Біла

Р: Андрія Білого — Діани Білої

Д: Андрію / Андрієві Білому — Діані Білій

З: Андрія Білого — Діану Білу

О: Андрієм Білим — Діаною Білою

М: на Андрію Білому — на Діані Білій

Кл: Андрію Білий — Діано Біла

Відмінювання прізвищ у множині

Коли йдеться про декількох членів однієї родини або людей з однаковим прізвищем, використовуємо множину (родина Липецьких, зустріч з Ковалями, запросили Петренків):

Н: брати Петренки

Р: братів Петренків

Д: братам Петренкам

З: братів Петренків

О: братами Петренками

М: на братах Петренках

Кл: брати Петренки

Якщо ж прізвище є незмінним, його форму можна не змінювати і у множині.

Відмінювання іноземних прізвищ

Іншомовні чоловічі прізвища на приголосний зазвичай відмінюємо: роман Чарльза Діккенса, фільм Стівена Спілберга, розмова з Джорджем Мартіном.

Відповідні жіночі форми залишаються незмінними: книжка Сюзанни Коллінз, інтерв’ю з Еммою Вотсон, роль Скарлетт Йоганссон.

Не відмінюємо прізвища:

• із закінченням на голосний, крім -а, -я;

• на -аго, -яго, -их, -их, -ово;

• грузинські на -швілі, -дзе;

• французькі на наголошені -а, -я.

Прізвища слов’янського походження на -а, -я переважно відмінюємо.

Складні випадки відмінювання прізвищ

У подвійних прізвищах кожну частину потрібно перевіряти окремо.

Якщо обидві складові можуть уживатися як самостійні прізвища — відмінюємо обидві: Івана Нечуя-Левицького, Людмилі Старицькій-Черняхівській.

Якщо якась з частин не є самостійним прізвищем або не відмінюється, змінюємо лише іншу: Демут-Малиновського, Лі-Косаренко.

Також важливо не переносити правила чоловічих форм на жіночі. Правильно: документ Олександра Бондаря, але документ Софії Бондар. Сумнівні форми варто перевіряти за словником.

Такі завдання регулярно трапляються на тестах, тому підготовка до НМТ з української мови має включати не лише правила, а й практику визначення роду, закінчення та моделі відмінювання.

Відмінювання імен

Більшість українських імен змінюються за відмінками як звичайні іменники відповідної відміни. Проте обов’язково звертайте увагу на кличний відмінок, адже він відрізняється від називного.

Відмінювання чоловічих імен

Н: Микола | Ігор | Тимофій

Р: Миколи | Ігоря | Тимофія

Д: Миколі | Ігорю або Ігореві | Тимофію або Тимофієві

З: Миколу | Ігоря | Тимофія

О: Миколою | Ігорем | Тимофієм

М: на Миколі | на Ігорі або Ігорю | на Тимофії або Тимофію

Кл: Миколо | Ігоре | Тимофію

Відмінювання жіночих імен

Н: Оксана | Марія | Любов

Р: Оксани | Марії | Любові

Д: Оксані | Марії | Любові

З: Оксану | Марію | Любов

О: Оксаною | Марією | Любов’ю

М: на Оксані | на Марії | на Любові

Кл: Оксано | Маріє | Любове

Відмінювання іноземних імен

Іншомовні чоловічі імена на приголосний відмінюємо: Джон — Джона — Джонові — Джоном.

Чоловічі імена на -а, -я також змінюємо, якщо їхня будова відповідає українським моделям: Нікола — Ніколи — Ніколі — Ніколою.

Жіночі іншомовні імена на приголосний або нетиповий голосний переважно незмінні: Кармен, Ніколь, Мері, Наомі.

Відмінювання по батькові

Чоловічі форми на -ович, -йович, -ич відмінюємо як іменники другої відміни, а жіночі на -івна, -ївна — як іменники першої відміни.

Н: Іванович — Іванівна

Р: Івановича — Іванівни

Д: Івановичу — Іванівні

З: Івановича — Іванівну

О: Івановичем — Іванівною

М: на Івановичу — на Іванівні

Кл: Івановичу — Іванівно

Запам’ятайте: у звертанні ім’я і по батькові ставимо в кличному відмінку (Олександре Петровичу, Маріє Василівно).

Якщо такі форми все ще викликають труднощі, онлайн-репетитор української мови допоможе вам розібрати закономірності на прикладах і закріпити їх у практичних вправах, щоб ефективно підготуватися до НМТ.

Відмінювання географічних назв

Географічні назви в українській мові переважно відмінюються як відповідні загальні іменники:

I відміна (на -а, -я):

• Африка — Африки — Африці — Африку;

• Одеса — Одеси — Одесі — Одесу;

• Коломия — Коломиї — Коломию.

II відміна (чоловічий / середній рід):

• Київ — Києва — Києву — у Києві;

• Дніпро — Дніпра — Дніпру — у Дніпрі;

• Стрий — Стрия — Стрию — у Стрию.

III відміна (жіночий рід на приголосний):

• Прип'ять — Прип’яті.

• Умань — Умані.

• Керч — Керчі.

Прикметникові закінчення (на -ий, -ій, -а, -е, -ого, -ене тощо) відмінюються як відповідні прикметники: Рівне — Рівного — Рівному.

Іншомовні назви, що закінчуються на голосні -е, -є, -о, -і, -ї, -у, -ю, -а зазвичай не змінюються: у Токіо, до Тбілісі, біля Перу.

Складені географічні назви можуть змінюватися повністю, коли кожне слово є іменником або прикметником (Івано-Франківськ — Івано-Франківська — в Івано-Франківську, але Кам’янець-Подільський — Кам’янця-Подільського — у Кам’янці-Подільському).

Родове поняття перед назвою (місто, село, річка тощо) може узгоджуватися з назвою:

• місто Біла Церква — у місті Біла Церква — у Білій Церкві;

• станція Контрактова — на станції Контрактова — на Контрактовій;

• озеро Синевир — на озері Синевир — на Синевирі.